Пошкодження тканин внаслідок місцевого теплового впливу отримало назву термічного опіку.

Джерелом теплового впливу можуть бути вогонь, пара, гаряча рідина, розпечені предмети, світлове або сонячне випромінювання.

Принципово важливим є той факт, що будь-який опік – це не тільки місцеве пошкодження тканин, а й загальна реакція організму.

Опіку притаманні дві головні характеристики – площа ураження і глибина ураження. Очевидно, що є прямий зв’язок тяжкості опіку з площею і глибиною пошкодження тканин.

У залежності від глибини ураження виділяють три ступені опіку[1].

При опіку першого ступеня пошкоджується лише поверхневий шар шкіри (епідерміс), а головними симптомами є біль і почервоніння.

При опіку другого ступеня пошкоджується епідерміс і дерма (власне шкіра). Симптоми – інтенсивний біль, почервоніння, утворення пухирів.

Опік третього ступеня характеризується ураженням всіх шарів шкіри, а також нервових стовбурів і судин, які розташовані безпосередньо під нею. Симптоми – шкіра втрачає чутливість, стає сухою, в деяких місцях обвуглюється.

Батькам нелегко оцінити тяжкість опіку і його наслідків, тому звертаємо увагу на ситуації, коли невідкладна лікарська консультація однозначно є необхідною:

  • опіки третього ступеня незалежно від площі ураження;
  • опіки другого ступеня площею більше за розмір долоньки дитини;
  • опіки першого ступеня площею більше 10% поверхні тіла (10% у дитини – це, орієнтовно, поверхня однієї руки або поверхня живота);
  • опіки в області обличчя, шиї, суглобів, кистей, стоп, промежини;
  • зовнішній вигляд опіку наводить хоч на найменшу підозру про те, що причиною його виникнення стало насилля над дитиною (наприклад, опік нагадує слід від цигарки).

Принципово важливий той факт, що розрізнити опіки другого і третього ступеня зовсім не просто і не завжди можливо. Звідси випливає, що будь-який опік другого ступеня, навіть такий, коли площа ураження менше долоньки, є приводом для звернення до лікаря. Це звернення не має невідкладного характеру, але в плановому порядку (на наступний день, наприклад) має бути здійснене обов’язково.

Невідкладна допомога:

  • припинити дію шкідливого чинника, дотримуючись особистої безпеки:
    • вивести (винести) потерпілого з палаючої будівлі, сховатися від сонячних променів і т. п.;
    • якщо горить одяг, постаратися його зняти або накрити полум’я щільною тканиною (ковдрою і т. п.), залити водою, закидати снігом або піском;
    • якщо на одяг потрапила гаряча рідина (окріп, смола і т. п.), зняти якомога швидше…

УВАГА!

  • при опіках першого та другого ступеня слід якнайшвидше охолодити місце опіку холодною (але не крижаною!) проточною водою:
    • оптимальна температура води 12–18 °C;
    • оптимальний час охолодження 15–20 хвилин;
    • проточна вода краще, ніж занурення у воду;
  • після впливу холодною водою накрити область опіку чистою вологою тканиною (простирадло, рушник, марля і т. п.);
  • при опіках третього ступеня накрити область опіку чистою вологою тканиною без попередньої обробки холодною водою;
  • якщо є сумніви в ступені тяжкості опіку (другого ступеня або третього?) обробка холодною водою однозначно доцільна; 
  • зі знеболювальною метою дати парацетамол або ібупрофен 12.3.7.;
  • при опіках кистей і стоп покласти між пальцями вологу тканину;
  • каблучки і браслети зняти якнайшвидше.

НЕ МОЖНА:

  • використовувати охолодження проточною водою при опіках третього ступеня;
  • видаляти одяг, що прилип;
  • проколювати пухирі;
  • торкатися до пошкодженої шкіри руками;
  • прикладати до опікової рани:
    • вату;
    • лід;
    • перев’язувальні матеріали на клейовій основі (пластирі і т. п.);
  • обробляти рану:
    • олією (рослинною), вершковим маслом, сметаною, вершками, кефіром і т. п.;
    • кремами, мазями, лосьйонами (для рук і т. п.);
    • сечею;
    • сипучими ліками (порошками, присипками і т. п.);
    • розчинами йоду, брильянтового зеленого, перекису водню, спирту.

Після надання невідкладної допомоги (охолодили, накрили, знеболили) наші подальші дії залежать від того, чи потребує дитина лікарського огляду і (або) госпіталізації.

Якщо ми чекаємо лікаря (їдемо до лікаря), то більше нічого робити не треба.

Якщо ж опік поверхневий, а площа його невелика, можливе лікування в домашніх умовах.

Якщо при лікуванні в домашніх умовах з’явився один із наступних симптомів, зверніться за медичною допомогою:

  • нудота або блювота;
  • тривале (більше 12 годин) підвищення температури тіла;
  • після опіку пройшло більше доби, але біль посилився;
  • після опіку пройшло більше доби, але область почервоніння стала більше;
  • з’явилося оніміння в області опіку.

Пам’ятайте!

Якщо опіки отримані при пожежі, є серйозні небезпеки, пов’язані з опіком дихальних шляхів 5.1.1.2. і вдиханням токсичних речовин 7.1.


[1] Існує декілька класифікацій опіків. Деякі з них передбачають чотири ступені тяжкості, деякі розділяють третій ступінь на 3А і 3Б. Ми свідомо використовуємо найпростішу класифікацію, оскільки на етапі невідкладної допомоги саме такий підхід дозволяє максимально спростити рекомендації.

опубликовано 16/12/2015 13:58

Комментарии

Для того чтобы оставить комментарий, пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.

Скачивайте наши приложения