Алергія – це стан, при якому організм людини нестандартно, дуже активно реагує на, здавалося б, цілком звичайні зовнішні фактори, що не викликають подібних реакцій у інших людей.

Конкретну речовину, здатну провокувати розвиток алергії, називають алергеном.

Найбільш поширені алергени/причини алергії:

  • харчові продукти, особливо горіхи, яйця, цитрусові, риба, молюски;
  • лікарські препарати;
  • укуси комах;
  • пилок рослин;
  • кліщі;
  • шерсть тварин.

Можливі симптоми:

  • шкірні –
    • свербіж;
    • почервоніння;
    • висипання (плями різних розмірів, пухирі і т. д.);
    • набряк;
  • з боку очей –
    • сльозотеча;
    • почервоніння;
    • свербіж;
    • печіння;
  • з боку дихальних шляхів –
    • закладеність носа;
    • нежить;
    • чхання;
    • кашель;
    • осиплість голосу;
    • утруднене дихання;
  • з боку шлунково-кишкового тракту –
    • нудота;
    • блювота;
    • болі в животі;
    • пронос;
  • інші –
    • набряк губ, язика, обличчя, шиї;
    • слабкість, запаморочення, розлади свідомості;
    • зниження артеріального тиску;
    • блідість;
    • холодний піт.

Тяжкість алергійної реакції багато в чому визначається способом контакту організму з алергеном. Найбільш важкі реакції виникають при безпосередньому проникненні алергену в кров: при ін’єкціях лікарських препаратів, укусах комах.

Раптова алергійна реакція з появою небезпечних для життя ознак отримала назву анафілаксії.

Найбільш важке проявлення анафілаксії – анафілактичний шок.

Більшість алергійних реакцій характеризуються помірною вираженістю симптомів і не чинять серйозного впливу на загальний стан (незначний свербіж, закладеність носа, чхання і т. п.). У всіх подібних ситуаціях, звичайно ж, потрібна консультація лікаря, але до невідкладної допомоги стосунку це не має.

Негайне звернення за медичною допомогою необхідне, якщо:

  • симптоми з’являються раптово і швидко наростають;
  • відбувся контакт із алергеном, який раніше вже викликав алергійні реакції;
  • є хоча б один із наступних симптомів:
    • набряк губ, язика, шиї, обличчя;
    • осиплість голосу;
    • грубий, гавкаючий кашель;
    • утруднене або свистяче дихання;
    • виражена блідість шкіри;
    • висипання на великій площі;
    • розлади свідомості.

Все перераховане – реальний привід для того, щоб починати невідкладну допомогу.

Невідкладна допомога:

  • якщо алерген відомий чи є припущення щодо можливого алергену, то припинити контакт із ним:
    • поставили крапельницю, і стало погано – скоріше відключіть;
    • увійшли до приміщення, де живе кіт, і почали задихатися – негайно вийдіть;
    • наділи сорочку і почали чухатися – скоріше зніміть, бігом під душ;
    • взяли до рота те, що не можна (наприклад, вже була алергія на цукерки з арахісом), – негайно виплюньте…
  • постарайтеся зменшити дозу алергену:
    • проковтнули те, що не можна, – викличте блювоту 7.2. (якщо пройшло менше 30 хвилин); дайте активоване вугілля 12.3.6.;
    • вкусила бджола – видаліть жало 9.4.;
  • прикладіть холод 3.8.1. до місця укусу або ін’єкції не менше ніж на 10 хвилин;
  • при утрудненому носовому диханні закапайте судинозвужувальні краплі 12.3.10.;
  • нанесіть протиалергійний засіб місцевої дії 12.3.8. на ділянки шкіри, де найбільш виражені свербіж і набряк, на місця укусів або ін’єкцій;
  • дайте всередину протиалергійний засіб загальної дії 12.3.9.;
  • введіть гормональний протизапальний засіб 12.3.13.;
  • при появі дихальних симптомів (задишка, утруднене дихання, кашель, осиплість голосу) введіть адреналін 12.3.13.;
  • якщо є слабкість або запаморочення, вкладіть дитину (без подушки), ноги підніміть вище рівня голови;
  • при утрудненому диханні і/або порушеній свідомості не давайте пити.

* * *

Профілактика. Алергійні реакції

  • Відзначайте і детально аналізуйте всі випадки алергійних реакцій, особливо реакцій анафілактичних.
  • Виявляйте (разом із медичними працівниками) джерела (або ймовірні джерела) алергійних реакцій.
  • Навчайте дітей! Дитина повинна твердо знати, що їй не можна, куди їй не можна!
  • Залишаючи дитину під наглядом інших дорослих (нянь, вихователів, викладачів, тренерів і т. д), проінформуйте їх (дорослих) про те, чого вашій дитині не можна.
  • Обов’язково інформуйте про алергійні реакції, які мали місце, медичний персонал дитячих установ.
  • Не ризикуйте. Якщо у дитини алергія на укус бджоли, то розсудливі мама і тато не влаштовуватимуть екскурсії на пасіку.
  • При харчовій алергії ретельно вивчайте склад продуктів: ознаки алергії на арахіс цілком можуть виникнути після вживання печива або морозива.
  • Якщо у дитини мала місце анафілактична реакція, неодмінно узгодьте з вашим лікарем тактику невідкладної допомоги і обов’язково майте в домашній аптечці необхідні препарати.

опубликовано 16/12/2015 21:10

Комментарии

Для того чтобы оставить комментарий, пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.

Скачивайте наши приложения